A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Горбівська музична школа Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Погоджено: Затверджено: Педагогічною радою В.о. Директора школи Протокол № 1 від 31.08.2023 р. Дулгеру Л. І. ________ Наказ № 114 від 30.08.2023 р. ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення якості освіти Горбівської мистецької школи Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області І. Загальні положення Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у КЗ Горбівській МШ Чернівецького району Чернівецької області (далі - Школа) розроблено відповідно до За-кону України «Про освіту», «Про позашкільну освіту». Система забезпечення якості осві-ти складається із системи забезпечення закладом якості освітньої діяльності та якості по-зашкільної освіти (система внутрішнього забезпечення якості освіти). Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі позашкільної освіти розбудову-ється на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти. Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗПО ба-зується на таких принципах:  автономія закладу освіти;  академічна доброчесність;  академічна свобода;  гнучкість та адаптивність системи освітньої діяльності;  гуманізм;  забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;  забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, зокрема й за ознакою інвалідності;  демократизм;  державно-громадське управління;  доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;  людино-центризм, дитино-центризм;  постійне вдосконалення освітньої діяльності;  свобода вибору видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших субʼєктів освітньої діяльності;  урахування впливу зовнішніх чинників;  цілісність системи управління якості освіти; Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у КЗ Горбівській МШ є гарантування якості освіти; формування довіри громади до ЗПО; постійне й послідовне підвищення якості освіти. Відповідальність за впровадження внутрішньої системи якості освіти в КЗ Горбівській МШ покладається на директора закладу. ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості позашкільної освіти Внутрішня система забезпечення якості освіти базується на принципах:  принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освіт-ніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції плануван-ня, організації, мотивації та контролю;  принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпоряд-кованості, визначеній меті якості освітнього процесу;  принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації Цент-ром на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;  принцип розвитку, що виходить із необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього се-редовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;  принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість субʼєктів освітнього процесу відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у дося-гненні високої якості освітнього процесу; Стратегія якості освіти орієнтована на: - партнерство та професійну взаємодію у навчанні, вихованні, розвитку та соціаліза-ції здобувачів освіти; - недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню); - академічну доброчесність та академічну свободу учасників освітнього процесу; - прозорість та інформаційну відкритість ЗПО; - сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників; - справедливе та обʼєктивне оцінювання здобувачів освіти і професійної діяльності педагогічних працівників; - сприяння здобувачам освіти у формуванні та реалізації їхніх індивідуальних освіт-ніх траєкторій. Педагогічна рада ЗПО формує систему та затверджує процедури внутнішнього забез-печення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної добро-чесності. Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі включає:  стратегію та процедури забезпечення якості освіти;  планування освітнього процесу;  система й механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності пе-дагогічних працівників закладу;  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Центру;  Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Цент-ром;  створення в Центрі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;  інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами Центру. Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:  оновлення нормативно-методичної бази для забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;  постійний моніторинг змісту освіти;  спостереження за реалізацією освітнього процесу;  моніторинг технологій навчання;  моніторинг ресурсного потенціалу школи;  моніторинг управління ресурсами та процесами;  спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;  контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;  розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;  здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти та культури, нормативних документів управління освіти і науки, рішень методичної та педагогі-чної ради школи;  експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників за-кладу;  вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення недоліків;  збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень педагогі-чних та методичних рад, оперативних нарад;  аналіз результатів реалізації наказів та розпоряджень у школі;  надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю. Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є: - інформаційно-аналітична; - контрольно-діагностична; - корективно-регулятивна; - стимулююча. Обʼєктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:  освітній процес (навчальні заняття);  результати навчально-виховної діяльності;  методична робота;  робота з батьками. Субʼєктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:  члени адміністрації: керівник школи та його заступник;  особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими інструкціями або функціональними обовʼязками. Система внутрішнього забезпечення якості освіти передбачає контроль за:  виконанням Законів «Про освіту» та «Про позашкільну освіту»;  використанням методичного забезпечення в освітньому процесі;  реалізацією затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотриманням за-тверджених навчальних графіків;  реалізацією права здобувачів освіти на отримання якісної позашкільної освіти;  веденням документації (календарно-тематичне планування, журнали обліку успіш-ності учнів, індивідуальні плани учнів);  організацією учнівського самоврядування;  профілактикою булінгу серед здобувачів освіти;  попередженням дитячого травматизму;  дотриманням Статуту школи, правил внутрішнього трудового розпорядку та ін-ших локальних актів закладу;  охороною життя та здоровʼя учасників освітнього процесу;  виконанням прийнятих колективних рішень, нормативних актів;  станом методичної роботи;  роботою навчальних кабінетів;  раціональним використанням наочного приладдя, ТЗН, ІКТ-технологій;  станом спільної роботи школи та громадськості;  іншими питаннями в межах компетенції адміністрації школи. Методи контролю за діяльністю викладачів: - анкетування; - тестування; - соціальне опитування; - моніторинг; - спостереження; - вивчення документації; - відвідування та аналіз занять; - бесіда про діяльність учнів; - результати освітньої діяльності учнів. Методи контролю за результатами освітньої діяльності: - спостереження; - усне опитування; - письмове опитування; - комбінована перевірка; - бесіда, анкетування, тестування; - перевірка документації. Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом): - тематична (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи викладача); - фронтальна (усебічне вивчення діяльності педагогічного колективу, групи або кері-вника гуртка). Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти: - персональна (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контро-лю); - узагальнююча (фронтальна). Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи за-безпечення якості освіти складається з таких етапів:  визначення мети контролю;  обʼєктів контролю;  складання плану контролю;  інструктаж учасників;  вибір форм і методів контролю;  констатація фактичного стану справ;  обʼєктивна оцінка цього стану;  висноки, що випливають з оцінки;  рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення не-доліків;  визначення строків для ліквідації недоліків або повторного контролю. Директор школи відповідає за функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та разом із заступником з навчально-виховної роботи здійснює конт-роль за її діяльністю. Координує роботу внутрішньої системи забезпечення якості освіти особа, призначена директором школи. Як експерти до участі в контролі мо-жуть залучатися сторонні компетентні організації та окремі фахівці. Підстави для проведення контролю:  атестація педагогічних працівників;  плановість контролю;  перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень. Результати контролю оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу, в яких зазначається:  мета контролю;  строки,  склад комісії;  яка робота проведена у процесі контролю (відвідані заняття, перевірена документа-ція, проведені співбесіди і консультації);  констатація фактів, що виявлені;  висновки;  рекомендації або пропозиції;  де підведені підсумки контролю (засідання МО, нарада при директору, індивідуа-льно тощо). Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:  знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;  знати мету, зміст, види, форми та методи контролю;  вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації. За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:  проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при директору, робочі наради з педагогічними працівниками;  результати перевірок можуть враховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників. Директор Школи за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:  про видання відповідного наказу;  про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради закладу;  про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;  про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;  Про заохочення працівників;  інші рішення в межах своєї компетенції. Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією Школи самостійно на навчальний рік відповідно до перспективного плану роботи закладу задля отри-мання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу ЗПО для організації освітнього процесу має бути забезпечений такими ресурсами, як:  Державним стандартом початкової мистецької освіти:  типовими освітніми програми;  статутом закладу освіти;  стратегією розвитку закладу освіти;  річним планом роботи закладу освіти;  освітньою програмою закладу освіти;  штатним розписом закладу освіти:  календарно-тематичним плануванням,  методиками й технологіями організації освітнього процесу;  методиками роботи з дітьми з особливими освітніми потребами:  системою матеріального та морального заохочення;  планами підвищення кваліфікації педагогічних працівників. III. Система та механізми академічної доброчесності Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час нав-чання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпе-чення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передба-чає:  посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;  дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;.  надання достовірної інформації про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;  контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;  об’єктивне оцінювання результатів навчання. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:  самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного й підсумкового конт-ролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);  посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;  дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;  надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності та джерела інформації. Порушенням академічної доброчесності вважається:  академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами як результатів власного дослідження (тво-рчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших творів без зазначення авторства,  самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікова-них наукових результатів як нових наукових результатів;  фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;  фальсифікація - свідома заміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;  списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформа-ції, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів на-вчання;  обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної  освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу: формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;  хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;  необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ЗПО можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:  відмова у присвоєнні кваліфікаційної категорії;  позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;  відмова у присвоєнні педагогічного звання;  позбавлення присвоєного педагогічного звання;  позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притя-гнені до такої академічної відповідальності:  повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);  повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. Принципи, норми етики та академічної доброчесності визначено у Положенні про академічну доброчесність учасників освітнього процесу КЗ Гобівської мистецької школи, затвердженого рішенням педагогічної ради від 30 серпня 2023 року № 114. IV. Критерії, правила і процедури оцінювання пряме оцінювання «Освітнє середовище ЗПО»: Вимога: 1) наявність необхідних ресурсів для створення освітнього середовища; 2) створення безпечних та нешкідливих умов навчання; 3) створення інклюзивного освітнього середовища. Критерії: 1)матеріально-технічна та науково-методична база, що відповідають типу профілю ЗПО; 2)освітнє середовище закладу безпечне; 3)Освітнє середовище вільне від будь-яких форм насильства; 4)приміщення та територія ЗПО облаштовані з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування. Індекатори: 1) у закладі є приміщення, споруди, земельні ділянки, обладнання не-обхідні для реалізації навчальної програми відповідно до типу та профілю закладу; 2) заклад забезпечений начальними, наочними посібниками і технічними засобами відповідно до навчальних програм; 3)територія та приміщення закладу є безпечними; 4)у закладі забезпечується дотримання санітарно-гігієнічних та протипожежних норм; 5) у закладі проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичай-них ситуацій; 6) учасники освітнього процесу дотримуються правил безпеки життєдіяльності, охорони праці, правил поведінки в умовах в надзвичайних ситуа-цій; 7) у разі нещасного випадку педагогічні працівники та керівництво за-кладу діють у встановленому законодавством порядку; 8) закладі формуються навички здорового способу життя; 9) закладі реалізуються заходи із запобігання будь-яким фор- мам насильства, булінгу (цькування) учасників освітнього процесу; 10) частка учнів, які вважають освітнє середовище вільним від будь-яких форм насильства. Методи збору інформації: 1) вивчення документації; 2) спостереження; 3) опитування (анкетування здобувачів освіти, батьків, педа-гогічних працівників). V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти Компетентні-сна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, ви-роблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації освітнього проце-су, який стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь вихованців. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освіт-ньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має грунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень вихованця. Результати освітньої діяльності здобувачів освіти на всіх етапах освітньо-го процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Підсумком навчання здобу-вачів освіти закладу позашкільної освіти є сформованість у них пізнавальної, прак-тичної, творчої і соціальної компетентностей. Пізнавальні компетентності передбачають оволодіння поняттями та знаннями з різних галузей; основних процесів суспільного життя; набуття знань про морально-психологічні якості; способи організації змістовного дозвілля. Практичні компетентності передбачають формування різноманітних техніко-технологічних умінь та навичок, здатності реалізовувати і захищати свої права, орієнтуватися у соціальних відносинах, встановлювати зв’язки між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію. Творчі компетентності передбачають набуття досвіду власної творчої діяльності з різних галузей знань, розв’язання творчих завдань, здатності виявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні. Соціальні компетентності орієнтовані на досягнення високого рівня освіченості і вихованості; емоційний та інтелектуальний розвиток; формування по-зитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), ціннісного ставлення до себе та оточуючих, вміння працювати в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення, творчого становлення; формування громадянської поведінки, патріотизму, любові до України. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:  контролююча - визначається рівень досягнень здобувачів освіти, рівень засвоєння нових знань;  навчальна - організація підсумкової роботи, яка сприяє повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;  діагностуюча та коригуюча – з’ясування труднощів, які виникають у здобувачів освіти під час освітнього процесу, виявлення прогалин у знаннях учнів та внесення педагогом певних коректив;  стимулюючо-мотиваційна - підсумкова робота розвиває у здобувачів освіти відпо-відальність, спонукає їх до змагань, формує позитивний мотив до творчості;  виховна - формує у здобувачів освіти вміння відповідально і зосереджено працюва-ти, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, сприяє розвитку активності та системності у відвідуванні занять. Оцінювання знань, умінь, навичок вихованців базується на рівні технології оціню-вання. В основу такої технології оцінювання навчальних досягнень вихованців пок-ладено орієнтири чотирьох рівнів: П, С, Д. В (початковий, середній, достатній, ви-сокий).Рівень-сходинка, на якій у той чи інший момент перебуває учень, визнача-ється за такими показниками:  початковий рівень (репродуктивний) - відповідь учня характеризується початко-вими уявленнями про зміст програми; учень виконує незначну частину практичних завдань та розумових операцій відповідно набутим знанням;  середній рівень - учень знає основний навчальний матеріал, може виконувати за-вдання за зразком, володіє елементарними технологічними і розумовими навичками;  достатній рівень - учень знає суттєві ознаки понять, явищ змісту про-грами; уміє пояснювати основні закономірності взаємозв’язку між, розділами та темами; само-стійно застосовує знання; здатний до розумових операцій, самоаналізу своїх дій, вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Дає повну, правильну, логіч-ну, обгрунтовану відповідь, хоча іноді бракує власних суджень, Учень здатний са-мостійно застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситу-аціях;  високий рівень - знання учня є глибокими, міцними, узагальненими і си-стемними; уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань; вміло і самостійно оцінює рі-зноманітні ситуації, явища, факти. Відстоює свою особисту позицію, виступає на за-няттях в ролі помічника педагога. Рівневі показники оцінювання знань учнів - це є перша складова ефективності освіт-ньої діяльності здобувачів освіти. Участь у масових заходах відповідно до напряму свого фаху, та їх досягнення — це друга складова якісної роботи учнів. Результати освітньої діяльності здобувачів освіти визначені прогнозованим резуль-татом, зафіксованим для кожного фаху його навчальною програмою. Напрям оцінювання «Система оцінювання здобувачів освіти»: Вимога1. Оцінювання освітніх досягнень здобувачів освіти. Критерії: 1) досягнення здобувачів освіти. Індекатори: 1) частка здобувачів освіти, які брали участь у заходах на рівнях за-кладу, району, області (відповідно до напряму освіти); 2) частка здобувачів освіти, які брали участь у заходах всеукраїнсько-го та міжнародного рівнів (відповідно до напряму освіти); 3) частка колективів у закладі освіти, що мають почесні звання інші відзнаки та нагороди; 4) частка здобувачів освіти, які отримали у закладі документи про по-зашкільну освіту. Методи збору інформації: 1) вивчення документації; 2) опитування (батьків, педагогічних працівників). VI. Критерії, правила і процедура оцінювання педагогічної діяльності педаго-гічних працівників. Вимога 1. Ефективність педагогічної діяльності викладачів закладу освіти; Критерії оцінювання : 1. Забезпечення якості освіти викладачам; 2. Організація інформаційна – методичної та мистецько-просвітницької роботи 3. Співробітництво педагогічних працівників. Індекатори: 1) наявність та стан ведення викладачем ділової документації, навчальної програми зі свого фаху; 2) викладачі навчають, виховують, розвивають здібності здобувачів освіти у сфері мистецтва, надають первинні професійні знання, вміння і навички, необхідні для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності; 3) частка педагогічних працівників, які у освітньому процесі використовують сучасні підходи, методики та технології; 4) участь педагогічних працівників в методично-експерементальній роботі. Методи збору інформації: 1) вивчення документації; 2) спостереження: 3) опитування (батьків, педагогічних працівників). Вимога 2. Підвищення професійного рівня викладачів закладу освіти. Критерії оцінювання: 1. Забезпечення педагогічними працівниками постійного підвищення своєї кваліфікації Індекатори: 1) наявність документа про підвищення кваліфікації; 2) дотримання вимог законодавства під час атестації педагогічних працівни-ків; 3) наявність різних форм і напрямів підвищення кваліфікації та педагогічної майстерності; 4) участь викладача у фахових конкурсах педагагічної майстерності, семіна-рах, конференціях, освітніх проектах; 5) наявність відзнак, нагород, звань. Методи збору інформації: 1) вивчення документації; 2) опитування (анкетування педагогічних працівників). Процедура оцінювання діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та ком-плексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педаго-гічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник про-ходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передба-чених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічно-го працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні розряди, педагогічні звання та тарифні розряди оплати праці. Положення про атестацію педагогічних працівників за-тверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими потребами. Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педа-гогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з дос-віду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльно-сті впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, вихо-ванців та колег педагога, який атестується. Критерії оцінювання роботи педагогів закладу позашкільної освіти Педагогічні працівники початкових мистецьких закладів освіти у сфері культури дотри-муються критеріїв підготовленості, визначених у «Положенні про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури» затвердженими Наказом Міністер-ства культури України від 12 липня 2018 року N 628, зареєстрованим в Міністерстві юс-тиції України16 серпня 2018 р. за N 926/32378 та іншими нормативними актами України. Ефективність роботи педагогічного працівника визначається відповідним показ-ником, якого досягнуто за між атестаційний період, який відповідає сумі балів за кожним критерієм: 1. Відповідність займаній посаді  освіта,  дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог ст.7 Закону Ук-раїни «Про освіту» щодо мови освітнього процесу,  наявності оформленої належним чином службової документації,  участь у методичних заходах різного рівня, у засіданнях відділу та педрадах, дія-льність, яка спрямована на обмін педагогічним та методичним досвідом, як слухач або доповідач,  підвищення кваліфікації  відсутність чи наявність конфліктів у колективі,  оцінка освітнього процесу за кожною дисципліною 2. Відповідність кваліфікаційній категорії:  Реалізація змісту, форм, методів і засобів навчального процесу.  Викладання, проведення майстер-класів різного рівня, в т.ч. на запрошення інозем-них закладів,  Самостійне рецензування навчальних програм, підручників, посібників Педагогічні звання оцінюються за наступними вимогами: 1) «старший викладач» - присвоєно кваліфікаційну «спеціаліст і категорії», «спеціаліст вищої категорії» або має 11 тарифний розряд; надає практичну допомогу викладачам за місцем роботи; має випускників, які вступили до закладів спеціалізованої передвищої або вищої мистецької освіти; організовує та проводить три заходи згідно з планом роботи методичного об’єднання закладу та міжшкільного методичного об’єднання та три мисте-цько-освітні заходи. 2) «методист» - присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»; має методичні досягнення; упроваджено та ефективно застосовано власне методичне досяг-нення; підтверджено упровадження власного методичного досягнення та отримано два і більше позитивних фахових експертних висновків; проведено три і більше заходи, спря-мованих на поширення власного методичного досягнення та досягнутих позитивних ре-зультатів роботи з його застосуванням у професійному середовищі; надає методичну до-помогу молодим викладачам, як наставник. VII. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти Управлінська діяльність керівних працівників закладу позашкільної освіти на сучас-ному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень: • створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громад-сько-державного; • раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх квалі-фікації, досвіду та ділових якостей; • забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував на-лежний рівень освіченості і вихованості здобувачів освіти та підготовку їх до життя в сучасних умовах; • визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації страте-гічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне вико-ристання часу всіма працівниками закладу; • правильне й найбільш ефективне використання навально-матеріальної бази Школи та створення сприятливих умов для її поповнення та оновлення в сучасних умовах; • забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу; • створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі; Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу позашкільної освіти фахових компетенцій: • прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін; • забезпечувати відкрите керівництво; • вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі й завдання; • організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей; • працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей; • постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу Інакше кажучи, діяльність керівника закладу позашкільної освіти визначається такими чинниками: • рівнем його компетентності; • обраною концепцією власної діяльності; • рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу. Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його прове-дення, вплив керівника на продуктивність роботи Школи неможливо без належної оці-нки результатів його діяльності. Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і ке-рівники закладу освіти, с атестація. Метою даного контролю за діяльністю закладу по-зашкільної освіти є: • найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу; • сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації; • посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників; • забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці; • визначення відповідності займаній посаді; • стимулювання їх професійного та посадового зростання. Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів: • підготовчий етап на підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та ана-ліз матеріалів, що характеризують динаміку розвитку закладу позашкільної освіти, рі-вень управлінської діяльності його керівників; аналізуються статистичні дані; • основний етап включає самоаналіз та самооцінку управлінської діяльності керівником позашкільного закладу освіти; внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами само експертизи; отримання інформації про соціально-психологічний клімат у Школі та рівень умінь здобувачів освіти; визначення відповідності діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблем та резервів розвитку закладу, напрямків на-дання методичної допомоги; загальна оцінка управлінської діяльності, підготовка висно-вків та пропозицій; • підсумково-корекційний глибокий аналіз предмету експертизи, формування банку даних за її результатами, пла-нування розвитку закладу позашкільної освіти; регулювання та корекція управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмету експертизита прогнозування розвитку Шко-ли; • резлгятивно-корекціиний вдоскопалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім проце-сом. Керівником закладу освіти створюються необхідні умови для оптимальної дія-льності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюєть-ся реалізація програм стратегічного розвитку Школи. Вимоги до ділових та особистісних якостей керівника закладу освіти: • цілеспрямованість та саморозвиток; • компетентність; • динамічність та самокритичність; • управлінська етика; • прогностичність та аналітичність; • креативність, здатність до інноваційного пошуку; • здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за резуль-тат діяльності. Ефективність управлінської діяльності керівника закладу позашкільної освіти включає стан реалізації Його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступе-нів їх впливу на результативність освітнього процесу: Вимога 1. Організаційно-правові засади діяльності закладу освіти Критерії оцінювання: керівництво забезпечує організацію управлінської діяльності. Індекатори: 1) установчі документи закладу освіти відповідають законодавству. 2) у закладі освіти створено внутрішню систему забезпечення якості освіти; 3) планування роботи закладу освіти відповідає статуту, особливостям, умовам його діяльності; 4) керівник та колегіальні органи управління закладу освіти аналізують ре-алізацію планів роботи, корегуючи їх у разі потреби; 5) структура закладу відповідає статуту закладу освіти; 6) режим роботи закладу та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти; 7) наповнюваність груп відповідають встановленим нормам; 8) динаміка закладу, кількість здобувачів освіти (за останні три роки): 9) сформованість та дієвість роботи органів громадського самоврядування, 10) співпраця з науковими, культурно-просвітницькими установами, іншими закладами освіти, громадськими об`єднаннями. Вимога 2. Ефективність кадрової політики й забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників. Критерії оцінювання: 1) заклад освіти забезпечений педагогічними працівниками відповідно до штатного роз-пису; 2) освіта, рівень професійної підготовки педагогічних працівників закладу відповідають вимогам законодавства; 3) керівництво закладу застосовує заходи матеріального та морального заохочення до працівників; 4) керівництво закладу освіти створює умови для підвищення кваліфікації та атестації пе-дагогічних працівників; Вимога 3. Забезпечення прозорості та інформаційну відкритість закладу. Критерії оцінювання: 3.1. Керівник закладу освіти оприлюднює інформацію про заклад на власному сайті. Вимога 4. Формування й забезпечення реалізації політики академічної добро-чесності. Критерії оцінювання: 4.1. Заклад освіти реалізує політику академічної доброчесності. 4.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу не-гативного ставлення до корупції. Для ефективного управління заклад позашкільної освіти має бути забезпечений та-кими компонентами інформаційних систем, як: • сучасна мережа Інтернет; • технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо); • ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси; • єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів); • доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (сайт закладу освіти, платформа для диста-нційної освіти, веб-сайти, блоги педагогів); • інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформа-ційні системи, програмне забезпечення, засоби зв’язку, комп’ютерні й телекомуні-каційні мережі, радіо-та телеканали тощо). VIII. Інклюзивне освітнє середовище в Школі, універсальний дизайн та розумне пристосування Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими здо-бувачами освіти, зокрема шляхом створення належного фінансового, кадрового, матері-ально-технічного забезпечення та універсального дизайну і розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає: • організацію без бар’єрного простору (фізичну можливість і зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку під час пересування в ньому; можливість вільно-го отримання інформації про заклад освіти й освітні послуги, що надаються); • забезпечення медіа теки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації; • адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розро-блення індивідуальної програми навчання); • реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до ін-дивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неу-передженості та недопущення дискримінації; • здійснення психолого-педагогічного супроводу формування в дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повно-цінності та значущості в суспільстві. Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах: • рівність і доступність використання (надання однакових засобів для всіх користува-чів: для уникнення відособлення окремих груп населення); • гнучкість використання (дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів); • просте та зручне використання (дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача); • сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів (дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до ко-ристувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача: • припустимість помилок (дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів: • низький рівень фізичних зусиль (дизайн розраховано на затрату незначних фізич-них ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності); • наявність необхідного розміру і простору (наявність необхідного розміру і просто-ру при підході, різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і сту-пінь мобільності користувача. IX. Запобігання і протидія булінгу (цькуванню) Запобігання і протидія булінгу (цькуванню) в закладі позашкільної освіти передбачає: • розроблення й оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти; • розроблення й оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання і проти-дію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; • розроблення й оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфі-денційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; • розроблення й оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цьку-вання) тощо. Х. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження й коригування результатів освітньої діяльності До складу системи внутрішнього моніторингу належать: • система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти; • система самооцінювання якості педагогічної і управлінської діяльності; • система оцінювання навчальних досягнень вихованців. Методи збирання інформації: • аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, жу-рнали обліку та планування роботи гуртка тощо); • опитування: • анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, вихованців, батьків); • інтервʼю (із педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування); • фокус-групи (із батьками, вихованцями, представниками учнівського самоврядування, педагогами); • моніторинг: • навчальних досягнень здобувачів освіти; • педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, вихов-ною роботою тощо); • спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпе-чення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, вплив середовища на навчальну діяльність тощо). Інструментарій методів збирання інформації: • пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів, фінансування закладу освіти, кількісно-якісного складу педагогічних праців-ників тощо); • анкети (для педагогів, учнів, батьків); • бланки спостереження (за проведенням начальних занять, виховною роботою то-що). XI. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компо-нентів ЗПО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представ-никами громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збирання ін-формації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відпо-відний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції за-кладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо вдосконалення якості освіти в закладі позашкільної освіти. Дані щодо процедури й результатів оцінювання мають узагальнюватися, зокрема в таб-лицях, прикладом яких є наведена нижче таблиця «Механізми реалізації ВСЗЯО» (див. табл. 1), де передбачені такі змістові графи, 1. Компоненти напряму оцінювання: • освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення за-кладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання при-міщень, облаштування та утримання туалету, дотримання питного режиму тощо); • система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил і процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів тощо); • педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування й реалізація індиві-дуальних освітніх траєкторій учнів, використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо); • управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річно-го планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних праці-вників тощо). 2. Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 2 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево). 4.Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громад-ських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступник директора, голови методичних об’єднань (відділів), педагогічні працівники, члени ради закладу, батьківського комітету, тощо. 5. Методи збирання інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збирання інформації (аналіз документів, опитування, спо-стереження, моніторинг) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо). 6. Форми узагальнення інформації До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оціню-вання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо. 7. Рівень оцінювання Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оці-нювання: перший (високий); другий (достатній); третій (потребує покращення); четвертий (низький). 8. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді на-казу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового до-ручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямоване на вдосконалення якості осві-ти в ЗПО. Таблиця 1 Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти № з/п Компоненти напряму оцінювання Періодичність оцінюва-ння Відповідаль-ні за оцінювання Мето-ди зби-рання ін-фор-мації та ін-стру-мен-тарій Фор-ми уза-галь-нення ін-фор-ма-ції Рівень оцінюван-ня Управ-лінське рішен-ня 1 2 3 4 5 6 7 8 1. Освітнє се-редовище Облаштування території за-кладу Стан приміщення закладу Дотримання повітряно-теплового, питного ре-жиму, стан освітлення … 2. Система оцінювання здобувачів освіти Оприлюднен-ня критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень Здійснення аналізу резуль-татів навчання здобувачів освіти, Упровадження формувально-го оцінювання … 3. Педагогіч-на діяль-ність педа-гогічних працівників ЗО Реалізація індивідуаль-них освітніх траєкторій учнів Використання засобів ІКТ в освітньому процесі Розвиток пе-дагогіки парт-нерства … 4. Управлін-ські проце-си ЗО Затвердження стратегії ро-звитку ЗО Здійснення річного пла-нування відповідно до стратегії Підвищення кваліфікації педагогічних працівників …

Дата: від до Скинути

Положення про академічну доброчесність школи

ЗАТВЕРДЖЕНО педагогічною радою Протокол № 1 від 31 серпня 2023 р. ПОЛОЖЕННЯ про академічну доброчесність учасників освітнього процесу комунального закладу позашкільної освіти Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області «Горбівської мистецької школи» с. Горбова 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу КЗ Горбівської мистецької школи (далі - Положення) закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками та здобувачами освіти. 1.2. Мета Положення: дотримання високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу позашкільної освіти (освітній, науковій, виховній), підтримка особливих взаємовідносин між педагогічними працівниками та здобувачами освіти, запобігання порушенню академічної доброчесності. 1.3. Педагогічні працівники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання функціональних обов’язків, формування сприятливого академічного середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу закладу, зобов’язуються виконувати норми цього Положення. 1.4. Норми цього Положення закріплюють правила поведінки безпосередньо у трьох основних сферах – освітній, науковій та виховній. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу. 2. ПОНЯТТЯ ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ 2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або творчих досягнень, попередження порушень в освітньому процесі. 2.2. Забезпечення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу: 2.2.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає: - дотриманням Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про запобігання корупції»; - дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку; - дотримання етичних норм спілкування на засадах взаємоповаги, партнерства, толерантності; - запобігання корупції і хабарництву; - збереження та бережливе використання матеріальної бази закладу; - збереження та примноження позитивного іміджу закладу; - дотримання норм про авторські права, посилання на джерела інформації в разі використання у своїх роботах запозичених відомостей та тверджень; - надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності; - надання якісних освітніх послуг та впровадження інновацій в практичну діяльність; - особисту присутність та активну участь в засіданнях педагогічної ради, відповідальність за прийняті колегіальні рішення; - підвищення рівня професійного розвитку через самоосвіту, курсову перепідготовку, участь у методичних заходах місцевого та обласного рівнів; - незалежність професійної діяльності від впливу релігійних, громадських та політичних організацій; - дотримання трудової дисципліни, корпоративної етики; - об’єктивне та неупереджене оцінювання результатів освітньої діяльності здобувачів освіти; - здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти, інформування останніх про види відповідальності за її порушення. 2.2.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: - ставлення з повагою до педагогів, інших працівників закладу позашкільної освіти, однолітків та їхніх батьків; - присутність на всіх заняттях, крім відсутності з поважних причин; - шанування історії закладу, здобутків педагогів, випускників; - самостійне виконання завдань без використання додаткових джерел інформації, крім тих, що дозволені для використання; толерантне ставлення до педагогів, інших працівників закладу та однолітків; - посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; - сприяння збереженню та примноженню традицій закладу, підвищення його престижу власними досягненнями у навчанні, спорті, творчості; - користування матеріально-технічною базою закладу бережливо, економно та за призначенням. - постійна підготовка до занять. 2.3. Гідним для учасників освітнього процесу є: - шанування державних символів; - дотримання Правил внутрішнього розпорядку; - культура зовнішнього вигляду співробітників та здобувачів освіти; - дотримання ділової етики у спілкуванні. 2.4. Неприйнятним для учасників освітнього процесу є: - навмисне перешкоджання навчальній, трудовій та творчій діяльності; - участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; - підробка та використання офіційних документів; - перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями; - необ’єктивне оцінювання навчальної/творчої діяльності здобувачів освіти; - ведення в закладі політичної, релігійної та іншої пропаганди; - нецільове використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів; - вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин, паління у закладі, поява у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння; - пронесення до закладу зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю так життю людини. 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ 3.1. Порушенням академічної доброчесності вважається: - академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власних досліджень (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; - фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі; - фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу; - списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; - обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (творчої) діяльності та організації освітнього процесу. Формами обману є, зокрема академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; - хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.  відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти; – необ’єктивне оцінювання; – невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України ,,Про освіту”. 3.2. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності: - при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання/творчості здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні тарифного розряду, присвоєнні педагогічного звання; 3.3. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:  спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії. 3.4. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, наклепницькою, ображає людину або може завдати іншої серйозної шкоди закладу позашкільної освіти, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію. 4. ЗАХОДИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ВИЯВЛЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ 4.1. Ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації. 4.2. Ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення. 4.3. Проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності. 4.4. Включення до плану роботи на рік заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності. 4.5. Розміщення на веб-сайті Полтавського обласного екологонатуралістичного центру учнівської молоді правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу. 4.6. При прийомі на роботу працівник знайомиться із цим Положенням під розписку після ознайомлення із Правилами внутрішнього трудового розпорядку закладу позашкільної освіти. 4.7. Методична служба закладу:  забезпечує шляхом практикумів, консультацій та інших індивідуальних та колективних форм навчання з педагогічними працівниками створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;  забезпечує рецензування робіт на конкурси, на присвоєння педагогічного звання та рекомендує керівникам гуртків сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат. 4.8. Педагогічні працівники в процесі своєї діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов цього Положення, проводять роз’яснювальну роботу з гуртківцями щодо етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення, цитування, посилання на джерела інформації). 1. КОМІСІЯ З ПИТАНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ 5.1. Виявлення порушень академічної доброчесності в КЗ Горбівській мистецькій школі здійснюється наступним чином: особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора закладу. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом директора і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти). Комісія з питань академічної доброчесності (далі – Комісія) - це незалежний орган, що діє в закладі з метою забезпечення дотримання учасниками освітнього процесу морально-етичних та правових норм цього Положення. 5.2. До складу Комісії входять представники адміністрації закладу та педагогічного колективу. Склад комісії затверджується рішенням педагогічної ради. Термін повноважень Комісії – 3 рік. 5.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу. 5.4. Комісія звітує про свою роботу раз на рік перед педагогічною радою закладу. 5.5. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники ПОЕНЦУМ можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: – відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, підвищенні тарифного розряду; – позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади. 5.6. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права: – ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження; – особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності; – знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності; – оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції або до суду. 6. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ 6.1. Це Положення ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення. 6.2. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. 6.3. Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт або сайт Засновника. 6.4. Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів педагогічного колективу. Здобувачів освіти з Положенням ознайомлюють педагогічні працівники в обов’язковому порядку. 6.5. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради закладу.

14:10 03.03.2026

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора