Освітня програма з музичного мистецтва середній (базовий) підрівень

Дата: 03.02.2025 14:59

Кількість переглядів: 20

УЗГОДЖЕНО:

Начальник відділу освіти,

культури, молоді та спорту

__________ Олена ДУМИТРАШ

«___» __________ _____ р.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

З МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

середній (базовий) підрівень

Горбівська мистецька школа

Інструментальні класи (фортепіано, скрипка, гітара, баян, акордеон, цимбали, флейта, сопілка, блок-флейта, кларнет, саксофон, гобой, труба, валторна, тромбон, туба, домра, ксилофон, ударні, барабани, синтезатор
 та інші) та клас сольного співу.

с. Горбова

2024 р.

І. Загальні положення

Освітня програма середнього(базового) підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, інструментальні класи (фортепіано, скрипка, віолончель, гітара, домра, цимбали, баян, акордеон, флейта, блок-флейта, сопілка, кларнет, саксофон, гобой, труба, валторна, тромбон, туба, ксилофон, ударні, барабани, синтезатор та інші) розроблена для середнього (базового) підрівня початкової музичної освіти.

Освітню програму Початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня  Горбівської мистецької школа розроблено відповідно до пункту 7 статті 21 Закону України «Про освіту» статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 23.07.2019 р. № 562.

Освітня програма розроблена з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіону, інтересів учнів, потреб сім'ї, запитів інших закладів освіти передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Початкова мистецька освіта – перший рівень спеціалізованої мистецької освіти, яка здобувається на першому-третьому рівнях Національної рамки кваліфікацій та може здобуватися паралельно з трьома рівнями повної загальної середньої освіти

Мета мистецької освіти

Мистецька школа – спеціалізований заклад позашкільної освіти. Початкова мистецька освіта - перший рівень спеціалізованої мистецької освіти, яка здобувається на першому - третьому рівнях Національної рамки кваліфікацій та може здобуватися паралельно з трьома рівнями повної загальної середньої освіти.

Початкова мистецька освіта спрямована на здобуття особою спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, а також професійних компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва та на художньо-творчу самореалізацію.

Здобуття початкової мистецької освіти на середньому(базовому) підрівні початкової мистецької освіти має на меті раннє виявлення та розвиток індивідуальних здібностей здобувача в обраному виді мистецтва, формування відповідних знань, умінь, навичок, розуміння, ціннісних орієнтацій у сфері мистецтва загалом та обраного виду мистецтва зокрема. Всебічний розвиток дитини, виявлення та розкриття її талантів, творчих здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуально-психологічних особливостей та потреб.

Завдання мистецької освіти:

Статтею 8 Закону України «Про позашкільну освіту» визначено наступні завдання:

• вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадського досвіду;

• виховання у здобувачів любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського народу, а також інших націй та народів;

• створення умов для творчого, естетичного, інтелектуального, морально-етичного, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів;

• здобуття учнями початкових професійних навичок і вмінь, необхідних для їхньої соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності;

• задоволення культурно-освітніх потреб вихованців, учнів і слухачів, які не забезпечуються іншими складовими структури освіти;

• задоволення потреб вихованців, учнів і слухачів у професійному самовизначенні і творчій самореалізації;

• пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованців, учнів і слухачів.

Мета освітньої програми -

Це узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями, визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних та, підходів та інструментів.

Освітня програма побудована з урахуванням таких принципів:

• узгодження цілей, змісту та очікуваних результатів;
• доступності та практичної спрямованості змісту навчання;
• наступності та перспективності навчання;
• логічної послідовності опанування змісту і доступності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних результатів навчання;
• надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Метою освітньої програми є введення учнів у світ мистецтва, виявлення та розвиток їх музичних здібностей і талантів, у тому числі, з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення) необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері музичного мистецтва.

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Мета опанування нормативного змісту програми

Формування в учнів початкових теоретичних, теоретико-практичних, виконавських компетентностей з музично-інструментального мистецтва, розвиток музикальності, естетичного сприйняття та позитивного ставлення до різних видів мистецтва через долучення до кращих зразків національної та світової мистецької, зокрема музичної спадщини, виявлення та створення умов для розвитку творчих здібностей учнів з раннього віку, мотивування до продовження здобуття музичної освіти.

Опанування освітньої програми сприятиме розвиткові у здобувача образного мислення та творчого чуття, набуттю ним естетичного досвіду в процесі активної мистецької діяльності (мистецько-виконавської практики), яка дасть можливість опанувати техніки виконання/відтворення мистецьких творів відповідної складності, засоби виразності відповідного мистецтва з метою їх демонстрування або застосування в інших сферах людської діяльності.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті. Освітня програма початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня орієнтована на підготовку здобувачів до продовження навчання за обраним/спорідненим фахом або видом мистецтва.

Нормативний строк навчання

Загальна тривалість навчання за типовою освітньою програмою середнього (базового) підрівня в інструментальних класах та класі сольного співу становить 5 років для учнів, які розпочали навчання у 10-11 років (п’ятий клас середньої загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося 10-11 років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників).

У разі зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учнів старшого віку, ніж 10-11 років (п’ятий клас середньої загальноосвітньої школи), тривалість (в роках) опанування освітньої програми (нормативний строк здобуття освіти) може бути зменшена не більше як на 2 роки, якщо це обумовлено необхідністю подальшого вступу до закладу фахової передвищої освіти. У інших випадках мистецькою школою може розроблятися окрема освітня програма.

Особи з особливими освітніми потребами також можуть здобувати початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня за цією типовою освітньою програмою. Тривалість опанування типової освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією типовою освітньою програмою є очна форма. Враховуючи можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація вивчення окремих дисциплін, з яких передбачено індивідуальні заняття (уроки), за домашньою

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою.

Розпочати навчання за освітньою програмою з музичного мистецтва, інструментальні класи та сольний спів на середньому (базовому) підрівні може особа, яка при вступі демонструє  наявність  компетентностей елементарного підрівня з музичного мистецтва відповідного фаху. Власною освітньою програмою мистецької школи можуть конкретизуватися або визначатися інші вимоги до випускників.  
 

Загальний обсяг навчального навантаження на весь період навчання

на середньому (базовому) підрівні для здобувачів, які розпочали навчання в 10-11 років

(термін навчання - 5 роки)

Загальний обсяг навчального навантаження на весь період навчання

на середньому (базовому) підрівні для здобувачів, які розпочали навчання в 12-13 років

                                     (термін навчання - 4 роки)

Загальний обсяг навчального навантаження на весь період навчання

на середньому (базовому) підрівні для здобувачів, які розпочали навчання в 14 + років

(термін навчання - 3 роки)
 

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є урок індивідуальний або груповий, колективне музикування, інтерактивні уроки, уроки-семінари, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, перегляд концертів (наживо чи в запису), у тому числі видатних виконавців, квести, які педагогічний працівник організовує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін (предметів) за умови виконання програмних вимог початкової мистецької освіти протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання викладач визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих навчальних дисциплін (предметів).

Наповнюваність груп

Мінімально і максимально допустима чисельність здобувачів освіти в групі для досягнення результатів навчання, передбачено навчальними програмами.

Кількісний склад кожної групи здобувачів освіти для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:

У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік на 20%, окрім груп з вивчення навчальної дисципліни “Музична грамота та практичне музикування” (не бажано збільшувати). У разі значного перевищення контингенту (понад 20%) поділ на групи загальної кількості учнів здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень

 Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів шкільного віку не передбачає порівняння із досягненнями інших.

 Упродовж навчання на середньому (базовому) підрівні початкової мистецької освіти здобувачі опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів першого-другого років навчання підлягають вербальному оцінюванню (вербальна характеристика навчальних досягнень учня), на третьому-четвертому роках навчання – як вербальному, так і бальному оцінюванню.

Оцінювання на завершальному році опанування освітньої програми передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Оцінювання здобувачів початкової мистецької освіти на середньому (базовому) підрівні здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти та визначення якості і ефективності роботи педагогічних працівників. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

З метою безперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається кожним викладачем упродовж навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та коригування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного навчального року у формі річного комплексного контрольного заходу, що включає в себе результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов’язкових результатів навчання.

Наприкінці п’ятого (фінального) року навчання здійснюється підсумковий контроль за результатами опанування освітньої програми:

1. “Музичний інструмент” - у формі іспиту.

2.“Сольфеджіо” та “Музична література” - у формі комплексного іспиту – з виконанням творчого завдання.

3.“Хор” та “Інструментальний ансамбль(оркестр)” у формі публічного колективного виступу.

За результатами підсумкового контролю на п’ятому році навчання у разі демонстрування учнями результатів навчання, передбачених освітньою програмою закладу, їм видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня.

Для визначення міри досягнення учнями результатів навчання середнього (базового) підрівня мистецької освіти застосовується бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) цифроаому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для учнів передбачає розподіл досягнутих результатів на 4 рівні:

1. Початковий рівень (1-3 бали).

2. Середній рівень (4-6 бали).

3. Достатній рівень (7-9 балів).

4. Високий рівень (10-12 балів).

До заходів контролю належать: академічний концерт, технічний залік, контрольний урок (захід), шкільна олімпіада, контрольна вікторина, публічний виступ тощо.

Підсумкове оцінювання передбачає співставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, які визначені навчальною програмою.

Для виконавських спеціальностей підсумковий контроль проводиться у формі іспиту, де оцінювання відбувається за пропонованою нижче шкалою.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів мистецьких шкіл виконавських спеціальностей на опанування музично-виконавської компетентності, компетентності з публічного музичного виступу та загально-інтегрованої компетентності

 Наприкінці середнього (базового) підрівня проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами предметів теоретичного циклу («Сольфеджіо» та «Музична література»), де визначається рівень володіння загально-мистецькою та музично-теоретичною компетентностями

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів мистецьких шкіл
з музично-теоретичних дисциплін

Учні, які наприкінці елементарного підрівня початкової мистецької освіти в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання визначені освітньою програмою мистецької школи та здобули відповідні компетентності можуть бути рекомендованими до навчання на наступному поглибленого підрівні (за загально-мистецьким або професійним спрямуванням).

ІІ. Нормативні результати навчання здобувачів

та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за освітньою програмою спрямоване на формування у здобувачів відповідних компетентностей.

Компетентність – це комплекс знань, умінь, навичок, досвіду, розуміння, ціннісних орієнтирів, ставлень, рефлексій який мають отримати всі здобувачі мистецької освіти по закінченню кожного року навчання та наприкінці кожного підрівня, що опанували відповідну навчальну програму і вміють реалізовувати його на практиці. Необхідні набуті компетенції визначаються навчальною програмою кожного класу.

Освітня програма з музичного мистецтва формує п’ять основних мистецьких компетентностей.

1. Загальна інтегрована компетентність   передбачає здатність здобувача до самостійного опанування навчльного матеріалу відповідної складності (за програмними вимогами). Об’єктивне самооцінювання власних творчих результатів.

2. Музично-виконавська компетентність передбачає розвиток  та вдосконалення технічних можливостей виконавського апарату (згідно з навчальною програмою). Виконання творів різних жанрів відповідного рівня складності з усвідомленим узгодженням їх технічної та художньої складових.

3. Теоретично-практична компетентність передбачає усвідомлене сприйняття творів професійного музичного мистецтва різних епох та музичного фольклору. Удосконалення термінологічного словника учня в музичному мистецтві.

4. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві спрямована на виконання програмних творів в оркестрі, ансамблі, хорі.

5. Компетентність з публічного музичного виступу передбачає культуру публічного мистецького виступу, охайний та доцільний зовнішній вигляд, настрій, сміливість та готовність виступати перед аудиторією. Також психологічна готовність до публічного демонстрування своїх навчальних та мистецьких досягнень.

Очікувані результати   навчання зосереджені та тому, яких компетентностей (досвіду, знань, навичок, понять, рефлексій, ставлень) досяг та продемонстрував здобувач мистецької освіти після завершення навчання на кожному підрівні.

ІІІ. Перелік освітніх компонентів. Нормативний зміст освіти.

Нормативний зміст освітньої програми середнього(базового) підрівня з музичного мистецтва (інструментальні класи) складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими та включені до програми навчання і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання (в середньому 35 навчальних тижнів на рік).

Інваріантний складник – це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого робочим навчальним планом обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в тому числі індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблене вивчення фахових дисциплін, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів і потреб здобувачів. Зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін, факультативів, видів діяльності за вибором здобувача та викладача, враховуючи фінансові можливості мистецької школи та використовується для:

• запровадження факультативів та навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним здобувачем фахом або з інших інструментів;

• підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;

• репетицій, підготовки до конкурсів, фестивалів, олімпіад, конференцій та інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Діяльність мистецької школи та її фінансове забезпечення регулюється Робочим навчальним планом. На підставі Робочого навчального плану проводиться розрахунок навчальних годин, за яким (в межах бюджетних призначень) визначається кількість педагогічних ставок, передбачених закладу на відповідний навчальний рік, необхідних для виконання державного стандарту.

Заклад має право розробляти навчальні програми з предметів (дисциплін) з урахуванням регіональних особливостей та специфіки своєї роботи, за умови затвердження їх педагогічною радою.

Розподіл годин варіативного складника відбувається педагогічною радою щороку в межах бюджетних призначень, які виділяються закладу для організації навчального процесу що відображається в Розрахунку навчальних годин на поточний навчальний рік. Рішення про такий розподіл приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи.

Керівник закладу має право:

1. Визначати кількість груп для вивчення групових предметів від загальної кількості учнів закладу (відділення), які вивчають певний груповий предмет. Загальна кількість груп з предмета не повинна перевищувати їх кількості, визначеної розрахунком навчальних годин;

2. Звільняти учня від вивчення предмету за вибором (варіативна складова), якщо він не має бажання його відвідувати, при цьому плата за навчання не зменшується;

 Для середнього (базового) підрівня початкової музичної освіти (інструментальні класи ) є обов'язковими такі освітні компоненти (термін навчання 5 роки):

Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня, який навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеною типовою освітньою програмою, зменшення якого не допускається, окрім таких випадків:

Кількість годин навчального навантаження, визначених освітньою програмою музичної школи, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу для уроків з навчальних дисциплін “Музичний інструмент” (окрім музичних інструментів: фортепіано, баян, акордеон, гітара, бандура), “Хор”, “Інструментальний ансамбль (оркестр)” (для кожної групи), відповідних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

− концертмейстерські години для уроків з ансамблями /великими за складом/ за потреби музичного супроводу (окремо по кожній групі), з групами хорів (окремо по кожній групі);

- педагогічні та концертмейстерські години (за потреби музичного супроводу) для зведених уроків з учнівськими колективами: хорами, оркестрами, ансамблями (великими за складом) – 1 година на тиждень (окремо по кожному колективу);

-  концертмейстерські години на предмети за вибором: «Ансамбль» (окремо по кожному ансамблю малої форми) за потреби музичного супроводу – 100% годин згідно з робочим навчальним планом;

 −  концертмейстерські години для уроків з предмета «Музичний інструмент» (крім фортепіано, баяна, акордеона, гітари, бандури) та «Сольний спів» – 1 година в тиждень на учня;

- концертмейстерські години для уроків з предмета «Музичний інструмент» (у класах фортепіано, бандури, баяна, акордеона, гітари) за потреби музичного супроводу, з предмета за вибором «Постановка голосу» – з розрахунку 0,5 години в тиждень на учня.

Для педагогічного працівника (викладача і концертмейстера) нормою навантаження на одну тарифну ставку є 18 годин на тиждень (ст. 22 Закону України «Про позашкільну освіту»)

                           Планування та організація освітнього процесу

Навчальний план (інструментальні класи та клас сольного співу)

термін навчання 5 роки

Рекомендації щодо планування вивчення дисциплін в межах варіативного складника

Розподіл годин передбачених для реалізації варіативного складника здійснюється залежно від поставлених керівником та викладачами  педагогічних цілей та підходів музичної школи до організації освітнього процесу:

1. Планування 1 години  для підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника «Музичний інструмент» та 0,5 години  «Музична грамота та практичне музикування» на 1 та 2-му роках навчання.
2. Планування не більше 1 години (щотижнево) на проведення зведених репетицій.
3. Планування навчальних дисциплін за вибором: другий музичний інструмент, читання нот з аркуша, основи імпровізації, акомпанемент, ритміка, інструментальний ансамбль малих форм (для учнів фортепіано, а також тих учнів, хто форму колективного музикування обрав «Хор»), підготовка до конкурсів, постановка голосу, загальне фортепіано, елементарна теорія музики.

Роз’яснення до навчальних середнього (базового) підрівня

1. Кількість учнівських колективів з предметів колективного музикування визначається керівником закладу з урахуванням можливостей матеріальної бази закладу (наявність репетиційних класів, обладнання). Учнівські колективи за віком виконавців або рівнем їх музичної підготовки можуть розподілятися на колективи учнів молодшого або старшого віку, на колективи учнів різного віку, незалежно від класу, в якому навчаються учасники; на колективи учнів визначених класів. Рішення про розподіл учнів на групи колективного музикування приймається колегіально викладачами дисциплін з фаху, «Інструментального ансамблю» та «Хору» з урахуванням бажання, інтересів учня та можливостей мистецької школи.

2. Кількість навчальних годин, визначених навчальним планом на колективне музикування, планується для кожного з предметів: «Хор», «Ансамбль (великий за складом)». Кожен учень має право відвідувати як один, так і декілька предметів колективного музикування.

3. Уроки ансамблів малої форми проводяться за рахунок годин «Предмету за вибором».

4. Відвідування учнями предметів теоретичного циклу можливе з групами інших відділів з відповідним строком навчання.

5. Для учнів, які навчаються грі на оркестрових інструментах (окрім бандури) рекомендується передбачати уроки з «Предмету за вибором» – «Додатковий інструмент» або «Загальне фортепіано». Для учнів класу бандури, гітари рекомендується передбачати уроки «Предмету за вибором» – «Постанова голосу».

6. Учні, фахом яких є фортепіано, а також інші учні першого року навчання вивчають навчальну дисципліну «Хор» (вокальний ансамбль). Інші учні за бажанням можуть продовжувати вивчення навчальної дисципліни «Хор» на другому-четвертому роках навчання за умови вивчення ними навчальної дисципліни «Інструментальний ансамбль» в рамках варіативного складника.

7. Крім годин, зазначених у Робочому навчальному плані, розрахунком навчальних годин передбачається:

• педагогічні та концертмейстерські години (за потреби музичного супроводу) для зведених уроків з учнівськими колективами: хорами, оркестрами, ансамблями (великими за складом) – 1 година на тиждень (окремо по кожному колективу);

  • концертмейстерські години для уроків з ансамблями (великими за складом) за потреби музичного супроводу (окремо по кожній групі), з групами хорів (окремо по кожній групі); на предмети за вибором: «Ансамбль» (окремо по кожному ансамблю малої форми) за потреби музичного супроводу, «Акомпанемент», «Ритміка» – 100% годин згідно з робочим навчальним планом;

• концертмейстерські години для уроків з предмета «Музичний інструмент» (крім фортепіано, бандури, баяна, акордеона, гітари) – з розрахунку 1 година на тиждень на учня;

• концертмейстерські години для уроків з предмета «Музичний інструмент» (у класах фортепіано, бандури, баяна, акордеона, гітари) за потреби музичного супроводу, з предмета за вибором «Постановка голосу» – з розрахунку 0,5 години в тиждень на учня.

Рекомендації та роз’яснення щодо навчальних планів стосовно терміну навчання 3 і 2 роки такі самі.

Навчальний план (інструментальні класи та сольний спів)

термін навчання 4 роки
 

Освітня програма “Музичне мистецтво” початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня складається з 5 обов’язкових компонентів та 1 вибіркового компоненту.

Робочі та типові навчальні програми для навчальних дисциплін скороченого терміну навчання ущільнюються відповідно до кількості років.

Навчальний план (інструментальні класи та сольний спів)

термін навчання 3 роки
 

ІV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня передбачають у закладі здійснення таких процедур і заходів:

• удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;
• оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскзізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнів учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;  
• оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;
• контроль за виконанням навчальних планів власної освітньої програми мистецької школи, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;
• збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації процесу за освітньою програмою;
• забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища мистецької школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);
• інших процедур і заходів.     

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів. 

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у мистецьких школах покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика. 

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) музичну освіту або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладі.

 Посаду концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, високий рівень володіння навчальним репертуаром. Концертмейстер повинен розуміти специфіку та прийоми супроводу виступу учнів та творчих колективів, а також прагнути досягти творчого контакту з викладачем та учнем під час проведення освітнього процесу і концертних виступів.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби, відповідно до типового переліку обладнання.

Якість проведення навчальних занять полягає в здійсненні моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення у закладі класів написами державною мовою.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності закладу та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг мистецькою школою.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в мистецькій школі. 

Мистецькі школи оприлюднюють свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті (у разі його відсутності – на веб-сайті їх засновників або органів управління).

« повернутися